.jpg)
Як батькам підтримати та заспокоїти дитину під час війни
5 порад
Навіть коли довкола відбуваються страшні події, які важко сприймати з «холодною» головою, все одно пам’ятайте:
Спокійні ви – спокійна дитина
Намагайтеся поводитися спокійно принаймні при дитині. Це допоможе їй легше адаптуватися до складних життєвих обставин.
Також важливо дотримуватися звичної для дитини рутини.
Не забувайте про обійми
Намагайтеся якомога частіше обіймати дитину. Вона має відчувати, що ви поруч.
Грайте з дитиною
Живий контакт з батьками допоможе дитині відволіктися. Не залишайте її наодинці з гаджетами.
Раніше Центр громадського здоров'я опублікував перелік простих ігор, за допомогою яких батьки зможуть допомогти своїм дітям зняти напругу.
Транслюйте дитині відчуття безпеки
Проговорюйте дитині, що у будь-якому випадку захистите її від небезпеки.
Пояснюйте, що саме ви робите для її та вашої безпеки: для чого залишаєте квартиру та спускаєтесь в укриття. Якщо доводиться евакуюватися, слід пояснити, чому це життєво необхідно.
Психологиня Світлана Ройз разом з Міністерством освіти і науки також розповідали, як правильно говорити з дитиною, якщо хтось із батьків йде на війну.
Варто пояснити дитині, що дорослі її захищають, долаючи ворога. Вона має знати, що життя змінилось не назавжди. Частіше кажіть їй, що колись війна обов'язково скінчиться, але не називайте жодних часових термінів.
Кажіть дитині правду
Важливо бути відвертими з дітьми навіть тоді, коли стається найгірше. Не обов'язково вдаватися до жахливих подробиць, але вона має знати правду.
Поїздка з дитиною під час війни:
основні правила безпеки
При переїзді або евакуації з дитиною потрібно подбати про її безпеку і здоров'я.
Війна змусила мільйони українців покинути свої домівки. Поїздка в інші міста України або закордон може бути складною і небезпечною, особливо якщо ви їдете з дітьми. Батькам потрібно знати кілька правил безпеки в дорозі.
Переїзд з дітьми під час війни: правила безпеки
1. Запишіть номери гарячих ліній для батьків і служб порятунку в Україні і в країні, куди ви їдете. Гаряча лінія в Україні - 527.
2. До одягу дитини прикріпіть бирку з ім'ям і прізвищем, телефоном родичів, групою крові дитини. Таку записку можна покласти у внутрішню кишеню дитячого одягу, щоб вона не загубилася.
3. Ні в якому разі не залишайте дитину наодинці з незнайомцями, навіть якщо вони виглядають дружелюбно.
4. Якщо вам потрібно заночувати десь з дитиною - звертайтеся до волонтерів, соціальних служб, в центри біженців. По можливості тримайтеся ближче до інших сімей з дітьми.
5. Одягніть дитину в яскраві кольори. У нічний час на одязі повинні бути світловідбиваючі елементи.
6. Домовтеся з дитиною про просту кодову фразу, якою вона зможе повідомити про небезпеку, якщо ви розлучитеся.
Тілесні ігри з дитиною - в бомбосховищах та в інших умовах війни
Тілесні ранкові ігри для дітей (важливі в будь-який час - дітям і дорослим, але вранці саме зараз вони просто необхідні) Від нашої "тілесності" зараз буде залежати, як ми впораємося із емоційним навантаженням, травмуванням.
☀️ Доброго ранку, носик, доброго ранку щічки, доброго ранку вушка,доброго ранку шийка, доброго ранку плечики і т.д. - торкаємося різних частин тіла, промовляючи слова (можливо, цілуючи). Треба пройтися по всьому тілу.
☀️ Ліпка - розминати тіло, як тісто, чи пластилін
☀️ Колобок - спочатку "засипати" муки - пройтись легкими рухами по всьому тілу, потім,"налити" води - рухи, що гладять. Ліпимо тісто, а потім робимо колобок - дитина сидить, обійнявши себе руками. А ми її обіймаємо за спинку. Розкриваємо руки - колобок "випікся"
☀️ Поцілунки - квадратный, трикутний, овальний - цілувати лобик чи щічку багатьма поцілунками так, щоб їх послідовність утворила форму
☀️ Якого кольору поцілунок (є прекрасна книга "якого кольору поцілунок) - наприклад, я тебе зараз цілую жовтим поцілунком, малиновим, райдужним в т.д
☀️ Люлечка. Сісти за дитиною, обіймаючи її за спинку, можна погойдатися
☀️ Обійманці - обійми мене, сильніше, ніж я
☀️ Кенгуру - дитина сідає животик к нашому животику і міцно обіймає
☀️ Призначити дитину головною по рахунку обіймів
☀️ Діду - діду, де ти там, не морозь (щічки, носик, попу,животик, ніжки..)...... нам - дорослий каже слова,торкається до якоїсь своєї частини тіла. Діти - називають її і також торкаються. Потрібно пройтись по всьому тілу
☀️ Коврик - простукати себе, все тіло,мов коврик
☀️ Орангутан - стукати із криком Яяяя себе по грудній клітині, мов мавпа
☀️ Торкатися один одного "різними доторками" - як зайчик, як змія, як лисиця хвостиком
☀️ Сніговик - "ліпимо" із тіла дитини сніговика. Просимо напружити всі м'язи, наче він змерз. А потім "гріємо сонечком" - - а зараз вийшло сонечко в сніговик тане. І дитина розслабляється
☀️ Очищення. Сонечко чи вода проходить (із нашими торканнями) по тілу зверху донизу - і змиває, освітлює все, що напружує, лякає, заважає
☀️ Малювати на животику, спині різні букви чи прості форми, а дитина має вгадати, що це
☀️ Домик .ти Домик - це у тебе підлога, (ніжки) стіни (проходимо по всьому тілу доторками),криша - голівка. Ти в домику. (Можна покласти руку на серце)
☀️ Квітка чи дерево. Запитати у дитини, ким вона хоче бути, якої квіткою, чи деревом. Торкнутися стоп - (в тебе дуже міцне коріння, воно із землі бере все, що потрібно для життя і міцно тримає тебе.) . Торкнутися боків (У тебе такий стрункий сильний міцний гнучкий стовбур. Він може зігнутися, може схилитися, але він ніколи не зломається. Він витримає всі вітри та урагани). Торкнутися голівки - (а це твоя крона - красива, ніжна, соковита, сильна). Ти - дерево Життя.
☀️ Робимо масаж
Рейки, рейки, шпали, шпали...
Їхав поїзд із Полтави.
Ось віконце відчинилось —
Горошинки покотились.
Йшли курчата, ціпу-ціпу,
Дзьобали собі на втіху.
А за ними гусенята
Теж пощипують завзято.
Далі йшла сім'я слонів,
Тупали, аж гай шумів.
От директор-молодець
Стіл поставив і стілець
Та друкує на машинці
Лист малесенькій дитинці:
«Люба доню! Рідна пташко!
Висилаю жовту чашку,
В неї сонячні бочки
І на денці — крапочки».
Переспів Мирослави КІМ.
Важливо пам'ятати, що зараз діти і дорослі навряд чи зможуть грати в ігри, робити практики із закритими очима - поки що ми можемо намагатися контролювати всі процеси
Торкаємося тільки частин тіла, закритих одягом.
Наші доторки - не поверхневі, не лоскочуть, а трохи проминають
Дитина може якусь гру просити повторювати багато разів - ця гра для неї найтерапевтична!
ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ
| ЯКЩО ВАША ДИТИНА... | ПАМ’ЯТАЙТЕ, ЩО… | ЯК ДОПОМОГТИ? |
| ||
| Погано спить, не хоче йти у ліжечко, не хоче спати сама або просинається серед ночі з криками. | Коли діти бояться, вони хочуть, щоб з ними поряд був хтось рідний і безпечний. Вони починають хвилюватися, коли вас немає поруч. Якщо під час катастрофи вам довелося розлучитися, то необхідність засинати на самоті нагадує дитині про ті часи.Час перед сном – це час спогадів, адже ми нічим іншим не зайняті. Дітям часто сниться те, що їх лякає, тому сама перспектива йти у ліжко може бути страшною.Зрозумійте, що дитина створює такі “проблеми” ненавмисно. | Якщо це можливо, дозволяйте дитині спати поруч з вами. Однак поясніть, що це – лише тимчасове явище.Вигадайте “порядок” відходу до сну: казка, молитва, обійми тощо. Розкажіть дитині, що такий порядок виконуватиметься щодня, і дитина знатиме, чого чекати.Обійміть дитину і скажіть, що вона у цілковитій безпеці, що ви поряд і нікуди не зникнете.Це може зайняти деякий час, але чим безпечніше почувається дитина, тим краще вона спатиме. |
| Хвилюється, що з вами щось трапиться. | Такий страх є нормальною реакцією на пережите.Страх може посилюватися, якщо ваша дитина переживала часи небезпеки окремо від рідних. | Нагадайте дитині і собі, що зараз – все гаразд і ви у безпеці.Якщо певна небезпека для вас все ж існує, розповідайте дитині про те, що ви робите для її власної безпеки.Переконайтеся, що якщо з вами дійсно щось трапиться, про вашу дитину попіклуються. Це дозволить знизити рівень тривоги.Знайдіть спільні позитивні заняття, щоб відволікти дитину від тривожних думок. Почитайте книгу, поспівайте разом – робіть те, що подобається дитині. |
| Не хоче гратися чи займатися чимось.Демонструє відсутність будь-яких почуттів - щастя чи-то суму | Ви потрібні своїй дитині. З огляду на пережиті тривожні події дитина може сумувати або бути шокованою.У стані дистресу деякі діти кричать, а деякі приховують свої почуття. Якою б не була її реакція, дитина потребує вашої любові та ласки. | Сядьте поряд, огорніть дитину руками. Покажіть, що ви піклуєтеся про неї. Спробуйте “розшифрувати” дитячі почуття і скажіть, що сум, лють чи тривога – це цілком нормально. “Схоже, що ти нічого не хочеш робити? Мабуть тобі сумно. Сумувати – це нормально. Хочеш, я з тобою посиджу?”Знайдіть спільні позитивні заняття, щоб відволікти дитину від тривожних думок. Почитайте книгу, поспівайте разом – робіть те, що подобається дитині. |
| Багато плаче. | Можливо, внаслідок надзвичайної ситуації життя вашої родини докорінно змінилося, тому цілком природно що ваша дитина сумує.Дозволити дитині сумувати, при цьому заспокоюючи та втішаючи її – це спосіб допомогти їй навіть у такому стані.Якщо вас самих переповнює сум, шукайте підтримки інших. Ваш стан безпосередньо відображається на стані дитини. | Дозволяйте дитині демонструвати свій смуток.Допоможіть їй висловлювати свої почуття і поясніть, чому вони з’являються: “Думаю, тобі сумно. Дійсно, є від чого сумувати...”Підтримуйте дитину: будьте поруч, приділяйте їй більше уваги та часу.Підтримуйте у дитині надію на краще майбутнє. Розмовляйте про те, як ви житимете далі і що робитимете, наприклад, відвідаєте друзів і родичів тощо.Подбайте про себе і свій стан. |
| ||
| Боїться, що біда повернеться. | Страх повторення катастрофи є цілком природнім – дитині потрібно доволі багато часу, щоб знову почувати себе у безпеці.Дуже важливо у цьому сенсі захистити дитину від будь-яких нагадувань та заспокоювати її. | Пояснить дитині відмінності між самою подією та спогадами про неї.Скажіть наступне: “Дощ не обов’язково означає повернення урагану. Навіть сильна злива не завдасть нам такої шкоди, як ураган”.Намагайтеся обмежити контакти дитини з телебаченням, радіо та комп’ютерами, адже історії про катастрофи можуть повернути її страх. |
| Не розуміє, що смерть – це незворотне явище. Зважаючи на притаманне дошкільнятам “магічне мислення”, вони можуть вважати, що своїми думками викликали смерть, або що померла людина згодом повернеться.Втрата домашнього улюбленця або улюбленої іграшки може спричинити справжнє горе. | Дитині потрібно надавати правдиві та адекватні віку пояснення реальності смерті, позбавляючи від хибних надій.Мінімізація почуттів стосовно втрати улюбленця або іграшки не допоможе дитині відновитися. | Стежте за тим, що хоче знати ваша дитина. Давайте прості відповіді і стимулюйте додаткові запитання.Дозволяйте дитині брати участь у культурних та релігійних ритуалах скорботи.Допоможіть дитині знайти власний спосіб прощання, наприклад, через світлі спогади, молитви чи запалення свічок за померлими.Завжди будьте чесними: “Ні, Сірко не повернеться, однак ми можемо думати про нього, говорити та згадувати, яким чудовим собакою він був”.І далі: “Пожежник сказав, що врятувати Сірка було неможливо, і це не твоя провина. Я знаю, як ти за ним сумуєш”. |
| Не розмовляє, поводиться дуже тихо або не може висловитися, що саме його / її турбує. | Ви потрібні дитині для того, щоб демонструвати звичайні почуття – злість, сум та тривогу за життя батьків, друзів, братів і сестер.Ви не можете змусити дитину говорити, однак дайте їй зрозуміти, що вона може заговорити з вами коли буде готова. | Малюйте “смайлики” для зображення різних почуттів. Придумайте історію про кожного, наприклад: “А пам’ятаєш, коли будинок почало заливати водою, у тебе обличчя було схоже на це”.Поясніть, що діти бувають дуже засмучені, коли їхня домівка пошкоджена.Допоможіть дітям висловлювати свої почуття за допомогою іграшок чи малюнків. А потів використайте слова, що переконатися у їхніх почуттях: “Це – дійсно страшна картинка. Ти справді злякався, коли побачив воду у будинку?” |
Для батьків дітей молодшого віку:
- Намагайтеся підтримувати чи відновити звичний режим дня, наприклад, приготування їжі, відвідування закладу освіти, робота по дому тощо. Ваші діти повинні брати активну участь у повсякденних справах.
- Не намагайтеся вносити якісь зміни, наприклад, запроваджувати нові правила поведінки чи стандарти. Залиште це на майбутнє.
- Вправи та інші види фізичної діяльності покращать ваше самопочуття.
- Переконайтеся, що ваші діти повноцінно відпочивають та сплять.
- Сприяйте активному залученню дітей до різних вправ та занять (наприклад, малювання), радьте їм гратися з іншими дітьми.
- Намагайтеся підтримувати контакти з іншими родичами та друзями. Це заспокоїть і втішить не тільки вас, але й вашу дитину.
- Багато дітей потребує більше фізичного контакту, наприклад, обіймів та пестощів.
- Не залишайте дитину на самоті або з малознайомими людьми.
- Говоріть про ваші почуття зрозумілою дитині мовою і заохочуйте дітей ділитися своїми почуттями.
- Створіть у дитині відчуття контролю за власним життям. Навіть найпростіші рішення – наприклад, вибір між двома різними стравами – дозволить розвинути у дитині відчуття контролю.
- Захищайте дітей від тривожних нагадувань та спогадів. Негайно втручайтеся, якщо якесь заняття викликає у дитини занепокоєння чи тривогу. Наприклад, вимкніть телевізор, якщо програма чи фільм нагадує дитині про пережиті травми або посилює відчуття страху і тривоги.
- Як батьки (чи піклувальники), ви є найважливішими людьми у житті дитини. Будьте терплячими та стриманими і завжди пам’ятайте, що дитина раніше чи пізніше обов’язково повернеться до нормального стану.
.jpeg)
